Підприємці — фізичні особи, що провадять діяльність на ринках, можуть сплачувати прибутковий податок з громадян (податок з доходів фізичних осіб) авансовими платежами протягом року залежно від одержаного доходу або обрати такий вид оподаткування як фіксований розмір податку (фіксований податок), придбавши відповідний патент. Як свідчить практика, переважна більшість підприємців обирають фіксований податок. Обравши цей вид оподаткування, підприємці отримують усі переваги спрощеної системи оподаткування обліку та звітності.

Фіксований податок — це форма прибуткового податку (податку з доходів фізичних осіб) для фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності (далі – СПДФО), які займаються продажем товарів на ринках і наданням супутніх такому продажу послуг за умови сплати ринкового збору.

Хто може бути платником фіксованого податку?

Обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від підприємницької діяльності, за фіксованим розміром прибуткового податку з громадян можуть СПДФО, що займаються продажем товарів на ринках і наданням супутніх такому продажу послуг за умови сплати ринкового збору. Законодавець не визначає, які саме послуги називаються супутніми, проте швидше за все тут маються на увазі нескладні дії, за допомогою яких приваблюються покупці.

СПДФО - платник фіксованого податку повинен дотримуватися таких умов:

- кількість осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах (члени сім’ї, що беруть участь у підприємницькій діяльності, наймані працівники) не має перевищувати п’яти осіб;

- валовий дохід підприємця від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не має перевищувати 7 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (сьогодні - 119000 грн.).

- платник фіксованого податку, як і СПДФО платник єдиного податку, не має права здійснювати торговельну діяльність з продажу лікеро-горілчаних виробів.

Підприємці — фізичні особи, що провадять діяльність на ринках, можуть сплачувати прибутковий податок з громадян (податок з доходів фізичних осіб) авансовими платежами протягом року залежно від одержаного доходу або обрати такий вид оподаткування як фіксований розмір податку (фіксований податок), придбавши відповідний патент. Як свідчить практика, переважна більшість підприємців обирають фіксований податок. Обравши цей вид оподаткування, підприємці отримують усі переваги спрощеної системи оподаткування обліку та звітності.

Фіксований податок — це форма прибуткового податку (податку з доходів фізичних осіб) для фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності (далі – СПДФО), які займаються продажем товарів на ринках і наданням супутніх такому продажу послуг за умови сплати ринкового збору.

Хто може бути платником фіксованого податку?

Обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від підприємницької діяльності, за фіксованим розміром прибуткового податку з громадян можуть СПДФО, що займаються продажем товарів на ринках і наданням супутніх такому продажу послуг за умови сплати ринкового збору. Законодавець не визначає, які саме послуги називаються супутніми, проте швидше за все тут маються на увазі нескладні дії, за допомогою яких приваблюються покупці.

СПДФО - платник фіксованого податку повинен дотримуватися таких умов:

- кількість осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах (члени сім’ї, що беруть участь у підприємницькій діяльності, наймані працівники) не має перевищувати п’яти осіб;

- валовий дохід підприємця від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не має перевищувати 7 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (сьогодні - 119000 грн.).

- платник фіксованого податку, як і СПДФО платник єдиного податку, не має права здійснювати торговельну діяльність з продажу лікеро-горілчаних виробів.

Розмір фіксованого податку:

Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою, залежно від територіального розташування місця торгівлі.

Сума фіксованого податку встановлюється місцевою радою за місцем провадження діяльності, незалежно від місця придбання патенту. Мінімальний розмір фіксованого податку становить 20 гривень на місяць, максимальний — 100 гривень.

У разі, коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім’ї, розмір фіксованого податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу. Для здійснення підприємницької діяльності на всій території України фіксований податок встановлюється у розмірі 100 гривень.

Одержання патенту:

Для оподаткування доходів від підприємницької діяльності за фіксованим податком потрібно отримати спеціальний дозвіл – патент. Для цього слід звернутись до податкової інспекції за місцем проживання з: 1) заявою на отримання патенту; 2) документом, що засвідчує сплату фіксованого податку на весь період дії патенту. Термін дії патенту підприємець обирає самостійно – від одного до дванадцяти місяців. Податкові органи протягом трьох робочих днів з дня прийняття заяви видають патент, що є документальним підтвердженням сплати фіксованого податку.

Чи вигідно сплачувати фіксований податок?

У разі сплати фіксованого податку підприємець звільняється від обов’язкового ведення обліку доходів і витрат, не мусить застосовувати реєстратор розрахункових операцій і розрахункові книжки під час продажу товарів (крім підакцизних).

Значно простішими для підприємців, які сплатили фіксований податок, є перевірки контролюючих органів, зокрема податкових інспекцій. Вони не перераховують жодних товарів (облікованих чи необлікованих), не звіряють ціни з Книгою обліку, не цікавляться його доходами. Перевірка розпочинається і закінчується пред’явленням патенту про сплату фіксованого податку, що істотно полегшує діяльність СПД.

Доходи громадянина, одержані від здійснення підприємницької діяльності, що оподатковуються фіксованим податком, не включаються до складу його сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року, тобто сплачена сума фіксованого податку є остаточною і, незалежно від отриманого доходу, не дораховується та не повертається.